Category Archives: Новини

За фінансової підтримки посольства Федеративної Республіки Німеччина в рамках Українсько-Німецького року мов та технічної підтримки представництва німецької компанії Фесто для студентів 3-го та 4-го курсу з 05 червня по 08 червня та з 24 червня по 27 червня 2018 року буде організовано технічні тренінги з програмування вільнопрограмованих логічних контролерів Siemens S7.

Тренінги будуть проведені на базі навчального центру фірми Фесто за адресою:
м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 11, поверх 5 (Фесто Дідактік).

В разі успішного проходження тренінгу компанією Фесто буде видано сертифікат про підвищення кваліфікації міжнародного зразка!

Всім зацікавленим прохання надіслати листа електронною поштою на адресу: olehlevch@gmail.com

Кількість місць обмежена!

Шановні студенти 2, 3 та 4-го курсів!
Для включення Вас в рейтинг необхідно:
1. До 16:00 18 травня 2018 року отримати в інженерів відповідних кафедр копію навчальної картки та за підписом заступника декана (директора) та печаткою базового факультету (інституту) занести в деканат СУНФМ (301а-1).
2. Також принести копію першої сторінки та мати при собі оригінал закордонного паспорту для звірки.
3. Для студентів 4-го курсу копію та оригінал сертифікату TestDaF.

В рамках німецько-українських зустрічей „Meet up“ у вересні 2017 року у Берліні відбулася зустріч двадцяти молодих людей з Києва, Миколаєва та Потсдама. Тема зустрічі — „Після закінчення історії – 80- ті та 90-ті роки у Німеччині та Україні“. Ми з моїм колегою Якобом Валощиком хотіли разом зі студента- ми знайти відповідь на наступні запитання: які політичні події призвели врешті решт до падіння стіни та до розпаду Радянського Союзу? Яким було життя людей до та після падіння залізної завіси? Як вони пережили цей час? Як почували себе панки у НДР? Як проходило навчання у Радянському Союзі та на початку 90-их років в Україні? Відповіді на ці питання знайшлися під час розмов з очевидцями та відвідувань музеїв.
Ми з Якобом Валощиком вже тривалий час працюємо лекторами DAAD в Україні. У розмовах з українськими колегами ми з’ясували, що 80-ті та 90-ті роки все ще лишають помітний слід і сьогодні. Але йдеться не лише про здобуття незалежності на початку 90 -их, а й передусім про те, що відбувалося потім: приватизація та домовленості олігархів, які характеризували цей період в Україні. Ми хотіли порівняти це з тим, що відбувалося у Німеччині, країні, якій не довелося відділятися від великої імперії, а потрібно було досягти внутрішньої єдності. Вплив обидвох історичних процесів відчувається ще й досі як в Україні, так і у Німеччині.

Група складалася з різних студентів: п’ять з машинобудівного факультету з Києва, п’ять студентівгерманістів з Миколаєва та десять студентів, що вивчають російську мову у Потсдамі, дискутували про період, у якому вони самі не були активними учасниками. Тому їхнім завданням було провести опитування членів сім’ї та родичів, а також провести самостійне дослідження та наприкінці об’єднатися у проектні групи, щоб відповісти на запитання: що цікавить мене найбільше у цьому періоді?
Метою зустрічі було створення концепції виставки. Те, що у вересні здавалося ще далекою та дещо амбітною подією, втілилося у життя у березні 2018 року: друга зустріч за програмою відбулася у Києві, та лишалося загалом 7 днів, щоб запланувати та організувати виставку. Також і тут проводилися розмови з очевидцями подій, відвідувалися музеї та проводилися семінари. Наприкінці тижня відбулося відкриття виставки. Проектні групи наполегливо працювали над своїми експонатами, давали один одному поради та разом раділи відкриттю виставки у артпросторі „Острів“ у Києві.
У присутності представників Посольства ФРН, університетів та DAAD, а також лекторів OeAD пролунали привітальні промови, гостей пригощали шампанським та проводили екскурсії по виставці. Наприкінці заходу студенти вибилися з сил, стільки багато було запитань, дискусій та інтересу до експонатів. Через 14 днів учасники роз’їхалися, сповнені вражень від успішного відкриття виставки, нової інформації та з новими друзями, яких вони не так швидко втратять з виду!
Проект проводився за підтримки програми „MEET UP! Німецько-українські зустрічі молоді“ фонду „Спогад, відповідальність і майбутнє“ (EVZ).
Аня Ланге, лекторка DAAD у Києві

Інтерес до німецько-української академічної співпраці є традиційно дуже високим з обох сторін. Про це свідчить наявність понад 200 міжвишівських партнерств. Особлива роль при цьому відводиться проектам, метою яких є створення коопераційних навчальних програм. В рамках цих програм можуть пропонуватися спільні модулі, а в деяких випадках і програми подвійного диплому. DAAD пропонує цілий ряд програм для підтримки таких проектів. Попри всі відмінності у програмах та напрямках, які сягають від машинобудування у Києві до соціальної роботи у Чернівцях, цілі та завдання у повсякденній роботі часто дуже подібні. Це добрий привід для того, щоб зібрати всіх задіяних осіб з різних проектів, з Німеччини та України. Тому 10 – 11 листопада 2017 року у Києві було проведено конференцію „Модуль – навчальна програма – диплом: що відбувається у спільних програмах?“.
Перший день пройшов у тісному колі: координатори різних проектів, які фінансуються з боку DAAD, зустрілися для обміну досвідом. Наступного дня коло учасників було ширшим – приїхали також представники вишів з усієї України, які мають інтерес до коопераційних програм.
Теми охоплювали як мовні питання — якою мовою мають проводитися коопераційні навчальні програми, так і питання визнання попередніх результатів навчання, та навіть залучення до роботи колишніх стипендіатів. Штефан Гайфес, який у DAAD у Бонні керує сектором „Транснаціональна освіта та коопераційні програми“, провів воркшоп про очікування українських та німецьких партнерів.
Як виявилося, українська сторона за допомогою коопераційних програм прагне досягти реформування або “вестернізації” навчальних програм. Також висока якість навчальних програм з інтернаціональним спрямуванням має бути привабливою для студентів – адже відтік абітурієнтів за кордон є дуже високим, що є проблемою, зокрема, для західноукраїнських вишів. Тому українські виші дуже зацікавлені у навчальних програмах, які пропонують подвійний диплом. З огляду на цей інтерес були проведені презентації про правові передумови для видачі подвійного диплому у Німеччині та в Україні.

Рамкові умови для коопераційних навчальних програм значно покращилися завдяки реформі вищої освіти в Україні та збільшенню автономії університетів. Заступник міністра освіти, проф. Юрій Рашкевич, який привітав учасників на другий день конференції та під час конференції брав активну участь у дискусіях, подякував представникам проектів за те, що вони скористалися можливостями, які перед ними відкрилися завдяки цьому.
Але і німецькі виші також виявили значний інтерес до співпраці з українськими партнерами, адже тут вони знаходять добре освічених та мотивованих студентів. Зокрема, для гуманітаріїв та соціологів Україна як країна, де відбуваються значні суспільні зміни, може запропонувати захоплюючий досвід.
З боку DAAD на літо та осінь 2018 року плануються подальші мережеві заходи – наступний захід стосовно мереж ERASMUS у європейському контексті відбудеться 8-9 червня 2018 року. Інформація з’явиться згодом на нашій веб-сторінці. Там Ви можете також знайти інформацію про можливості фінансування коопераційних проектів та отримаєте поради для встановлення партнерств: www.daad-ukraine.org/de/ueber-uns/daad-projekte-in-der-ukraine/.
Гізела Ціммерманн, ІЦ Київ

Цього навчального року нашій об’єднаній групі з п’ятьох студентів Спільного українсько-німецького факультету машинобудування НТУУ «КПІ ім. І. Сікорського» та п’ятьох студентів Чорноморського національного університету імені Петра Могили (м. Миколаїв) випала нагода взяти участь у міжнародному проекті «Wendeerfahrungen in Deutschland und in der Ukraine» у рамках програми «MeetUp. Українсько-німецькі зустрічі з молоддю».

23-го вересня ми прибули до міста Берлін, де зустрілися з нашими німецькими товаришами по проекту з Потсдамського університету. Перебування у Берліні було не тривалим, лише тиждень, але дуже насиченим. На цей тиждень було заплановано дуже багато тематичних екскурсій містом, семінарів з організації виставок, зустрічей з людьми, які були свідками та учасниками різноманітних подій на межі 80-90-х років. Окрім цього було виділено багато часу для спілкування з німцями та обговорення виставки, яку наша об’єднана група повинна презентувати після українського тижня проекту у березні 2018 року в Києві, Миколаєві та Потсдамі.

Протягом тижня ми об’єднались у невеликі тематичні групи та наприкінці представили свої уявлення щодо експонатів, пов’язаних з життям та побутом українських та німецьких громадян у 80-90-х. Креативні ідеї, представлені учасниками проекту, були схвалені керівниками та іншими студентами-учасниками.

Завдяки цьому проекту ми познайомилися з новими людьми – німецькими студентами, цікавими очевидцями подій, поповнили наші знання про німецьку культуру, історію певного періоду, дізналися багато нового. І, хоча графік проекту був доволі напруженим, ми знаходили час для прогулянок вечірнім Берліном, для спілкування з нашими товаришами з Німеччини на різноманітні теми, а також просто цікаво та з користю для всіх учасників провели час.

Katja Kirianova, Artem Maidanovych, Віктор Артюшенко, студенти 4-го курсу СУНФМ

День відкритих дверей
Спільного Українсько-Німецького Факультету Машинобудування
НТУУ «Київський Політехнічний Інститут ім. Ігоря Сікорського»

Бажаєте вивчати машинобудування? Навчатися в магістратурі у Німеччині? Для Вас важливі інтернаціональність освіти та високі шанси на ринку праці? Можете уявити собі інтенсивне вивчення німецької мови, використання її у дослідженнях та роботі? Тоді Ви не помилитесь, обравши Спільний Українсько-Німецький Факультет Машинобудування в КПІ ім. Ігоря Сікорського!
Для студентів трьох факультетів – Механіко-машинобудівного інституту, Інженерно-фізичного та Зварювального факультетів – ми пропонуємо додаткове навчання, яке включає інтенсивне вивчення німецької мови та спеціалізовані технічні лекції німецькою мовою. Метою є досягнення нашими студентами по закінченню бакалаврату мовного рівня B2 та їх подальше навчання в магістратурі нашого німецького партнера — університету імені Отто фон Геріке в м. Магдебург (Німеччина).
Декан Спільного факультету Олег Левченко та лекторка DAAD Аня Ланге представлять факультет та дадуть відповіді на запитання.

Програма:
– презентація Спільного факультету;
– розмова зі студентами та керівництвом;
– відвідання лабораторій.

Коли? 21.10.2017 12:00 – 14:00
Де? Київ, КПІ ім. Ігоря Сікорського, пр. Перемоги, 37, корп.1, ауд. 255

Контактна інформація:
Левченко Олег Васильович
Декан
Спільний Українсько-Німецький Факультет Машинобудування
03056
м.Київ, пр. Перемоги, 37, корпус №1, каб.301а
Тел./факс: +38 044 204 94 55
Тел. моб.: +38 067 765 18 99
E-mail: olehlevch@gmail.com
Сайт: www.gfm.kpi.ua
https://www.facebook.com/GUDFM/

ЯК СТУДЕНТИ З ВЛАСНОЇ ВОЛІ НАВЧАЮТЬСЯ ВЛІТКУ

В останній тиждень літа на базі Спільного українсько-німецького факультету машинобудування  НТУ «КПІ» фінішували заняття Літньої школи німецької мови. Впродовж тижня одинадцять студентів з трьох міст України підвищували свій лінгвістично-технічний рівень знань і наостанок презентують напрацьовані проекти.

На 26-му році незалежності наша держава має порівняно хиткі позиції у світі, однак є те, чим беззаперечно може пишатися, і це студенти. Успішна українська молодь приваблює, так би мовити,  «розумових інвесторів» з-за кордону, які щороку впроваджують на теренах України нові освітні ініціативи.

Однією з таких місіонерок є Аня Ланге. Лектор Німецької служби академічних обмінів (DAAD), вона взялася за реалізацію міжукраїнського освітньо-соціального проекту для студентів технічних спеціальностей, які вивчають німецьку мову, і за підтримки декана Спільного українсько-німецького факультету машинобудування  НТУ «КПІ» Олега Левченка  створила вищезгадану Літню школу, яка цьогоріч була присвячена темі авіабудування.

«Мені здається, українці, наприклад, з Києва погано знають, що відбувається в Одесі чи деінде. Тож метою цього задуму більше було все-таки перезнайомити студентів-колег з регіонів України, аніж навчити німецької, хоча це лежить в основі», – каже організаторка.

До участі запрошували всіх охочих – бажання виявили 11 студентів з Києва, Харкова та Одеси. Їхніми наставниками протягом тижня були двоє викладачів німецької мови з технічним нахилом, теж запрошені Анею Ланге  з провідних політехнічних університетів країни. Підсумкове заняття проводить Олена Кощій, представниця Одеського національного політехнічного університету. Ділиться враженнями:

«Хоч авіабудування не моя сфера, але мені це приносить задоволення, бо студенти дуже здібні й  активні. Ми з колегою  не ставили за мету зробити якесь наукове відкриття, радше прагнули навчити їх правильно вживати німецьку мову в технічній сфері. Я із задоволенням надалі братиму участь у таких проектах, бо це водночас і зацікавлює, і професійному зростанню сприяє».

На початку заняття, щоб трохи розворушити мозок,  студенти говорили (німецькою, звісно) про історію галузі у вітчизняному масштабі, зокрема про таких лідерів авіабудування, як Ігор Сікорський. Намагалися також прогнозувати  майбутнє. І якщо об’єднати слова молодих науковців у єдине твердження, то виходить не надто втішний для України прогноз: потенціал є, але перспектив мало.  Цікавим було відеозавдання про так звані “бортові” міфи.  Виявляється використання мобільних телефонів  під час польоту не становить ніякої загрози. Це в минулому вони могли збити бортову електроніку, сьогодні ж –  просто захід безпеки. А те, приміром, що більшість пасажирів замовляє томатний сік, а кожна десята людина в літаку займається сексом –  чистісінька статистична правда, запевняють працівники авіаліній.

Попри заклопотаність усілякими завданнями студенти охоче висловлювали думку стосовно проекту, в якому брали участь.

Катерина Кір’янова, студентка 4 курсу НТУ «КПІ», каже: «Як я думаю, мета цієї школи – поповнити знання студентів технічною лексикою і ознайомити з новими аспектами галузі, бо наскільки я знаю, з усіх нас саме з авіабудуванням не пов’язаний ніхто. Ця школа була задумана так, що перші кілька днів тривало ознайомлення, заняття з історії, далі – практичні завдання. Сьогодні маємо презентувати проектні роботи».

Дивовижно, але  ще не у всьому обізнані студенти змогли достатньо повно розкрити стан авіабудування в Україні та світі всього через три теми: літаки майбутнього, надзвукові літаки, створення літаків з полегшених конструкцій  та способи затоптування подібних технологій  в авіабудуванні.

Дмитро Ніконенко, студент Одеського національного політехнічного університету (ОНПУ), першим озивається на моє журналістське прохання і завзято розповідає:

-Сьогодні з групою представляємо літаки, які можуть перевершувати  швидкість звуку. Надзвуковий літак долає  400м/с, бувають і потужні гіганти зі швидкістю 20тис км/год.

Чи є такі в Україні?

-Зараз немає, але я переконаний, що наші студенти в перспективі можуть щось подібне зробити і модернізувати. Ідей повно, але необхідне велике фінансування. Коли у нас були проблеми з атомними станціями та зі струмом, Ілон Маск зі США, який виробляє Tesla, говорив, що може допомогти Україні. А наш прем’єр навіть писав йому повідомлення з проханням збудувати в Україні гігафабрику, яка перероблятиме сонячну енергію і забезпечуватиме нею регіони. Так і в літакобудуванні міг би підсобити.

Чому в цій галузі важлива співпраця з Німеччиною?

-Тому що Німеччина є лідером у машинобудуванні (BMW, Audi, Mercedes – все звідти). Вони починали у ХХст, і саме з літаків.

Другим презентує роботу  теж студент ОНПУ, який вивчає електромеханіку й техніку, Дмитро Морозов:

-У моєму проекті йдеться про легкі матеріали, які використовують  у літакобудуванні для зменшення маси та підвищення потужності. Потрібно винаходити нові сплави, щоб літаки були ще легшими і могли швидше пересуватися.

Легкі літаки, гм… Чи реально таке взагалі?  –   запитую.

-Реально – лежить он там на столі, – каже інший студент і вказує на паперовий літачок. Аудиторія вибухає доброзичливим сміхом. Трохи гумору не завадить навіть у літакобудувані.  А Дмитро за хвильку відповідає вже серйозно:

– Німеччина незаперечний лідер з електроенергетики, тож їй і таке під силу.

Роман Жук , студент НТУ «КПІ», переймає естафету:

–  Наша тема – літаки з електроприводом. Зараз вони не надто популярні, бо технології ще розвиваються, але це літаки майбутнього.

Наскільки реальний проект для України?

-Нереальний, якщо чесно. Ну, перспективи є , але потрібна хоч якась фінансова база. Один такий літак коштує 200тис доларів.  В Україні це не розвивається ніяк, і галузь не фінансується взагалі.

Що скажеш про цей мовно-технічний тиждень у проекті?

– Школа дала хороший словниковий запас у технічній галузі, позаяк в інституті нам подають лише літературний аспект. Наступного року знову взяв би участь у цьому проекті, бо тут можна розвинути мовні здібності, та й завжди цікаво дізнатися щось нове, – резюмує Роман.

Тим часом Андрій Євтушенко, студент Харківського автодорожнього університету, додає кілька позитивних слів про школу: «Я мав велике бажання, приїхав  і недарма. Підвищив свій рівень знань як з німецької мови, так і в технічній сфері».

ніціатива Ані Ланге виправдала себе результатом, і в цьому я переконалася, коли спостерігала, з яким непідробним інтересом і щирим старанням студенти працювали на занятті. На жаль, на останньому цьогоріч, але успіх Літньої школи німецької мови неодмінно привабить нові  молоді наукові обличчя. І поки по всій Україні студенти технічних вишів і знавці німецької набираються знань, організатори проекту вже готують для них програму корисного досвіду на майбутнє літо…

Авторка: Юлія Колісник

У липні цього року, після завершення навчання на третьому курсі Механіко-машинобудівного інституту та одночасно на третьому курсі Спільного українсько-німецького факультету машинобудування ми отримали можливість пройти практику, під час якої відвідали Магдебурзький університет імені Отто-фон-Ґеріке та ознайомилися з факультетом машинобудування. Під час даної практики ми познайомилися з п’ятьма інститутами – складовими підрозділами факультету та отримали уявлення про німецьку систему освіти в цілому. Крім того, згідно з планом, відвідали три різнопланові промислові підприємства.

Ми познайомилися з Інститутом матеріалознавства та з’єднувальних технологій, Інститутом механіки, Інститутом конструювання, Інститутом мобільних систем та Інститутом технології машинобудування і забезпечення якості. В ході цього знайомства була можливість прослухати лекції від викладачів інститутів та відвідати їх лабораторії.  Окрім цього ми поспілкувались з теперішніми студентами-магістрами та випускниками СУНФ, які працюють в університеті Отто-фон- Ґеріке  декілька років, та дізнались від них певні особливості життя та навчання у Німеччині.

Особливо цікавими були екскурсії до лабораторій, під час яких ми мали можливість ознайомитися з обладнанням, наявним на кафедрах факультету. Завдяки цьому ми побачили металографічні лабораторії, обладнання для випробування матеріалів на міцність в т. ч. за високих температур,  лабораторії зварювальної техніки. В якості практичного заняття ми мали можливість самостійно змоделювати багатотільні системи за допомогою спеціальних комп’ютерних програм. Цікавим було також знайомство з різними моделями 3D-принтерів, від моделі 1996 року, яка створює тривимірні предмети зі спеціально підготовленого паперу, до моделі, що створює металеві зразки.

В університеті імені Отто-фон-Ґеріке проводиться значна кількість досліджень, пов’язаних з автомобілебудуванням. Так, в інституті мобільних систем ми познайомилися з процесом дослідження впливу режиму впорскування палива на параметри роботи двигуна та оглянули електромобіль, повністю сконструйований та виготовлений викладачами і студентами інституту. Крім того, ми ознайомилися із сучасним обладнанням, на якому проводяться дослідження механічної обробки – різноманітними верстатами з ЧПК.

У ході екскурсій на промислові підприємства ми побачили на власні очі процес виплавляння сталі та різні частини процесу виготовлення листових заготовок  у «Salzgitter», виготовлення вітрових електрогенераторів на заводі Enercon, та повний цикл вироблення деталей методами порошкової металургії на заводі у місті Тале.

У вільний час, на вихідних, ми їздили містами Німеччини. Ми відвідали Вернігероде(Wernigerode), де проводились зйомки відомої радянської кінострічки «Той самий Мюнхгаузен», Кведлінбург(Quedlinburg) – невелике містечко, в якому, як і у Вернігероде, основну частину складають будівлі типового німецького стилю «фахверк». Окрім цього, ми були у Гамбурзі, де потрапили на яскраве свято у стилі 70-80-х років ХХ століття «Schlagermove-2017» з відповідними вбранням та музикою. Також повторно відвідали Берлін, Лейпциг та Дрезден. І, звичайно ж, не обійшлось без дослідження самого Магдебургу. Під час цих поїздок та прогулянок ми отримали величезну кількість незабутніх вражень та приємних несподіванок, а також на власному досвіді впізнали певні особливості, наприклад, громадського транспорту в Німеччині.

Ця практика була для нас дуже цікавою і мотивуючою. Ми багато дізналися про Магдебурзький університет імені Отто-фон-Ґеріке, його будову, організацію та напрямки наукової та освітньої діяльності. Знайомство з університетом та можливостями, які він дає студентам, стало для нас сильною мотивацією до подальшого успішного навчання та вивчення мови.

Автори: Катерина Кір’янова та Артем Майданович, студенти 3-го курсу СУНФМ