Цього року ми, група із шести студентів Спільного українсько-німецького факультету машинобудування, поїхали на місячну виробничу практику в Магдебурзький університет імені Отто-фон-Геріке (Німеччина).
Цей місяць був для нас дуже важливим. Ми дізналися багато цікавого, що стосується наших спеціальностей. Крім того, ознайомилися зі структурою університету, в якому навчатимемося через рік. І взагалі, дізналися багато нового про систему навчання в Німеччині.
Тепер більш докладно власне про практику. Заняття розпочиналися о 9:00 і тривали три години. Ми провели безліч дослідів, бачили в роботі різноманітну техніку (наприклад, 3D-принтер, 3D-сканер, термомеханічний симулятор Gleeble), а також слухали теоретичний матеріал. Ми ознайомилися з Інститутом технологій виробництва і забезпечення якості, Інститутом механіки та Інститутом мобільних систем. Прослухали лекцію на тему “Мехатроніка”. Провели багато дослідів, пов’язаних з дослідженням і вдосконаленням двигунів внутрішнього згоряння. Крім того, відвідали лабораторію FabLab (де студенти можуть втілювати свої інженерні ідеї в життя), лабораторію технологій з’єднання, лабораторію метрології тощо.
Нам також запам’яталась практика з програмами моделювання Simpack та ANSYS. А ще ми були в захваті побачити в роботі 3D-принтер.
Окрім дослідів і лекцій в університеті, ми мали змогу побувати на декількох заводах: заводі порошкової металургії, що знаходиться в місті Талє, заводі Enercon, який спеціалізується на виготовленні вітрових генераторів, та мрії кожного інженера – заводі Volkswagen у Вольфсбурзі.
Що стосується Enercon та Volkswagen, то про них хочеться сказати декілька слів окремо. Enercon – це справжній рай для інженера. Побачити на власні очі, як виготовляють вітроустановки, які здатні виробляти від 800 до 2300 кВт електроенергії! Виробництво одного такого вітрового генератора триває кілька місяців, і він здатний забезпечити електроенергією місто з населенням в 50 тисяч жителів. Вага такого вітряка становить близько 3000 тонн, а у висоту він сягає аж 135 метрів.
На мою думку, у Вольфсбурзі хоч раз у житті має побувати кожен поціновувач хороших автомобілів, адже тут представлена вся історія автомобілебудування. А в численних павільйонах можна було подивитися на найновіші моделі автівок. Окрім того, у нас була можливість побувати на заводі, і ми були вражені автоматизацією виробництва.
Але наша практика не обмежувалася лише дослідами і екскурсіями на заводі. Ми мали чудову можливість пожити в німецькому середовищі, покращити знання мови і пройнятись німецькою культурою. Щодня після практики ми відкривали для себе Магдебург. Ходили на прогулянки містом, відвідували різні музеї, архітектурні пам’ятки і просто чудово проводили час. Так, ми побували в музеї імені Отто-фон-Геріке та в Башті Тисячоліть (найбільша дерев’яна башта в Європі), яка присвячена розвитку людства. Щовихідних ми подорожували в інші міста – відвідали Берлін, Дрезден, Лейпциг. А також мали змогу побувати в Празі.
Наостанок можна сказати, що місяць практики не пройшов дарма. Ми набули безцінного досвіду проживання за кордоном, дізналися багато нового і цікавого про німецьку промисловість, подорожували Європою, і взагалі чудово провели час.
Софія Яковлєва, студентка 4-го курсу СУНФ