Twitter YouTube
Home Новини За програмою МОН у Німеччині. Враження аспірантки-стажистки
formats

За програмою МОН у Німеччині. Враження аспірантки-стажистки

Published on 23.06.2014

1422-2

Для підвищення рівня кваліфікації та додаткового мотивування існує безліч навчальних програм, програм стажування та програм обміну досвідом. Однією з них є ініційована Міністерством освіти і науки України програма навчання студентів та стажування аспірантів, наукових і науково-педагогічних працівників у провідних вищих навчальних закладах та наукових установах за кордоном.

Документи на участь у цій програмі я подала ще в березні 2013 року, коли була аспіранткою 1-го курсу кафедри конструювання верстатів і машин ММІ (науковий керівник – д.т.н., проф. Ю.М.Кузнєцов). Оскільки на участь у конкурсі подають свої кандидатури аспіранти з усієї України, розгляд пакетів документів усіх бажаючих – процес тривалий. Відтак лише за півроку стало відомо, що конкурсний відбір я пройшла. Але, на жаль, період подальшого оформлення документів збігся в часі з важким періодом у житті України. Тому всі можливі стажування знаходились під питанням. І тільки навесні 2014 року стало відомо, що фінансування для стажистів надійшло. Розпочався другий, дуже напружений та швидкий етап оформлення документів.

Моє стажування проходило коштом навчальної програми МОН України в рамках спільного українсько-німецького факультету (декан – О.П.Халімон) завдяки співпраці НТУУ «КПІ» з Університетом ім. Отто-фон-Геріке (м. Магдебург, Німеччина).

Щоправда, термін мого перебування в Німеччині довелося скоротити до одного травня, оскільки фінансування для всіх надійшло в скороченому обсязі. Але це не завадило мені ознайомитися з цією країною та її звичаями, побачити зсередини не лише її наукове, але й суспільне життя.

Звісно, перші кроки знайомства почалися з університету. Зразу вразила спокійна атмосфера, яка панує в навчальних корпусах, чистота студмістечка, а також раціональна організація всього життя. Наявність великої кількості студентів з різних країн не викликає жодного напруження. Привертає увагу не лише продуманість організації навчального процесу, але й сам устрій та облаштування робочих місць, навчальних приміщень і аудиторій.

Для студентів, аспірантів і викладачів створено всі умови для проведення науково-дослідної роботи. Лабораторії обладнані надсучасним устаткуванням. Ректор університету професор Й. Штракельян приділяє багато уваги спілкуванню зі студентами. Він також послідовно сприяє втіленню в життя інноваційних ідей. Це дозволяє створювати нові плацдарми для подальшого розвитку актуальних наукових напрямів, що, у свою чергу, дає змогу розширювати діапазон підготовки фахівців. Уже тепер до складу Університету ім. Отто-фон-Геріке входить 9 факультетів, на кожному з яких багато кафедр.

Особисто для мене ключовим завданням було отримати можливість проведення дослідження і набути практичного досвіду роботи з верстатами паралельної структури. Тож уся моя увага була прикута до кафедри технічної механіки машинобудівного факультету. На кафедрі я співпрацювала і з іншими аспірантами з України, особливо з Оксаною Ожога-Масловською. Крім того, мені пощастило поспілкуватись з науковими співробітниками Берлінського технічного університету – Арне Детлефсом та Павлом Липовкою, які щедро ділилися власним науковим досвідом у сфері дослідження верстатів.

Спілкування з іноземними колегами відбувалося англійською мовою. Цією ж мовою пишуть свої дипломні роботи більшість студентів і аспірантів. Німецькою спілкуються і пишуть здебільшого уродженці цієї країни.

Про наукову діяльність Німеччини та Магдебурга можна дізнатися не лише в технічному університеті, але й у міському технічному музеї. Він утворений на базі цеху металургійного виробництва і розташований на околиці міста. У музеї зібрано колекцію експонатів, які наочно ілюструють еволюцію фрезерних, свердлильних і токарних верстатів починаючи з XVIII ст. і до сьогодні. Від більшості вітчизняних цей музей відрізняється тим, що до кожного з експонатів можна доторкнутися, понад те – перевірити на працездатність. Наглядач музею не тільки розповідає про експонати, але й вмикає верстати, щоб показати, як вони працюють. Варто принагідно зауважити, що деякі верстати, які в Німеччині є музейними експонатами, у нас все ще використовуються на виробництвах.

Не менш захоплюючим було відвідування культурно-історичного музею. Його експонати знайомлять з історією міста та його видатними жителями. Надзвичайно цікавими є стенди, присвячені Отто-фон-Геріке та його відкриттям. Після їх огляду стає зрозуміло, чому ім’ям саме цього науковця названо такий потужний технічний університет, і чому у Магдебурзі так широко використовуються логотипи з його портретом.

Не може не вражати наполеглива працьовитість місцевих жителів. Вона відчувається не тільки в навчальному процесі, але й у звичайному житті. Все базується на засадах максимальної зручності та компактності.

Багато уваги приділяється в Магдебурзі чистоті довкілля. Дуже ефективно працюють тут програми сортування та повторної переробки всіх типів сміття. Лише один приклад: завдяки наявності великої кількості автоматів з прийому металевої, скляної та пластикової тари з миттєвою видачею за неї готівки на вулицях не побачиш жодної бляшанки з-під соків, води чи алкогольних напоїв. Пристрасть до порядку в усьому формує стиль життя містян, та й усієї країни загалом. Цього нам також варто вчитися, якщо ми дійсно прагнемо стати в сім’ї європейських народів своїми.

Марина Манжола, аспірантка кафедри КВМ ММІ НТУУ «КПІ»

КП: 2014, 22

 


2017 © Спільний факультет Машинобування